Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Норвегією регулюється наступними документами: Угодою про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ та Угодою про сільське господарство між Україною та Норвегією (обидві угоди були підписані 24 червня 2010 року та набули чинності 1 червня 2012 року).

8 квітня 2025 року Україна та держави ЄАВТ підписали оновлену Угоду про вільну торгівлю, що набуде чинності після ратифікації державами-підписантами та відкриє нові можливості для українського експорту до Норвегії. Документ також включає положення про підтримку малого й середнього бізнесу, сталий розвиток та лібералізацію торгівлі окремими категоріями товарів.

З норвезької сторони для підписання Угоди до Києва прибула Міністерка торгівлі та промисловості Норвегії Сесілі Мірсет. У рамках візиту вона також відкрила в столиці офіс «Innovation Norway» та Бізнес-хаб Норвезько-Української торгової палати.

У 2024-2025 роках Україна поглибила співпрацю з Норвегією у транспортному секторі. 6 червня 2025 року за результатами онлайн-засідання українсько-норвезької Змішаної Комісії про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів було погоджено продовження до 31 грудня 2025 можливості виконувати вантажні перевезення без дозволів для вантажівок стандарту Євро-5 та вище. Лібералізація вантажних перевезень спрощує логістику між Норвегією та Україною, зокрема й полегшує умови перевезення гуманітарних вантажів, спрямованих на подолання гуманітарних наслідків збройної агресії РФ проти України.

Основними чинниками, що стримують розвиток торгівлі між Україною та Норвегією, залишаються традиційна відносна закритість норвезького ринку, високі митні бар'єри, активна політика захисту інтересів норвезьких фермерів та високі вимоги норвезьких компаній (документації, фітосанітарних норм, квотних обмежень), які займаються імпортом, до своїх постачальників. Норвегія - менш відкрита для українських експортерів, ніж країни ЄС.

Важливим кроком в поглибленні двостороннього співробітництва стало проведення 26 вересня 2024 року Четвертого засідання Українсько-норвезької міжурядової комісії з питань співробітництва у галузі торгівлі, підприємництва та економіки.

Стислий огляд агропромислового сектору Норвегії

Агропромисловий сектор Норвегії є невід’ємною частиною економіки країни, хоча його частка у ВВП є порівняно невеликою. Сільське господарство у Норвегії історично обмежене кліматичними умовами, рельєфом та коротким вегетаційним періодом. Значна частина території країни непридатна для рослинництва, тому тваринництво та рибне господарство залишаються ключовими напрямами виробництва.

У 2024 році імпорт сільськогосподарських товарів становив 11% від загального імпорту товарів Норвегії. Загальна вартість імпорту склала понад 118 млрд норв. крон (11,05 млрд дол. США), тоді як експорт агропродукції дорівнював 18,8 (1,76 млрд дол. США)млрд норв. крон. Таким чином, країна залишається нетто-імпортером сільськогосподарської продукції.

Виробнича структура

Норвезьке сільське господарство орієнтоване на тваринництво, вирощування зернових та овочів, а також на рибне господарство. Основними культурами є зернові та картопля, однак значні обсяги цих продуктів імпортуються для покриття внутрішнього попиту. У структурі тваринництва провідними напрямами є виробництво м’яса, молока та яєць.

У 2024 році самозабезпечення м’ясом становило 96,8%, молочними продуктами (без сиру та масла) – 98,7%, яйцями – майже 100%. Натомість рівень самозабезпечення овочами досягав лише 48,5%, ягодами – 16,3%, фруктами – 5%. Самозабезпечення картоплею становило 82,8%, а зерном – близько 40,7%.

Імпорт агропромислової продукції

У структурі імпорту 2024 року найбільші частки займали:

• сировина для рибного корму – 28%,
• фрукти та овочі – 12%,
• напої (безалкогольні, пиво, вино, міцні) – 10%,
• хліб та випічка – 7%,
• снюс і сигарети – 5%,
• квіти та рослини – 2%,
• м’ясо – 2%,
• сир – 1%.
• інше – 30%.

Основними постачальниками сільськогосподарських товарів до Норвегії залишаються країни ЄС (61% імпорту). Найбільше Норвегія імпортує з Данії (1,06 млрд дол. США), Швеції (0,9 млрд дол. США), Нідерландів (0,87 млрд дол. США) та Бразилії (0,66 млрд дол. США). Із третіх країн найбільше постачають Бразилія (соя та рибний корм), США та Велика Британія.  

Загалом 2024 року імпорт зерна зріс на 52% у кількості та 28% у вартості через слабкі врожаї. Імпорт м’яса скоротився на 7%, тоді як імпорт картоплі зріс удвічі.

Експорт агропромислової продукції

У 2024 році експорт сільськогосподарських товарів склав 18,8 млрд норв. крон (1,76 млрд дол. США), що на 2,6% менше, ніж у 2023 році. Найбільшими експортними групами є рибний корм, рибне борошно, риб’ячий жир, соєве борошно та соєва олія, вироблені з імпортованої сировини.

Серед продуктів харчування значні обсяги припали на напої (майже 132 млн дол. США) та хлібобулочні вироби (83,5 млн дол. США, з них понад 18 млн дол. США – експорт хлібців, половина яких пішла до США).

У 2024 році Норвегія експортувала:

• м’яса – 34 млн дол. США (+11%, понад 10 тис. тонн),
• сиру – 4,2 млн дол. США (+18%),
• зерна – 0,85 млн дол. США,
• свіжих фруктів та ягід – 2 млн дол. США,
• картоплі – 0,3 млн дол. США (зростання у понад 10 разів).

Основними напрямами експорту стали Швеція (309 млн дол. США), Данія (244 млн дол. США), Велика Британія (178 млн дол. США), Ісландія (132 млн дол. США), Туреччина (113 млн дол. США), США (103 млн дол. США). Найбільш стрімке зростання експорту у 2024 році зафіксовано до Великої Британії (+31%) та Китаю (+28%).

Майбутні тенденції

• Подальший імпорт залежатиме від потреб рибної галузі та змін у харчуванні населення.
• Із 2017 по 2024 рік імпорт напоїв зріс на 25% у кількості, особливо солодкої газованої води (+50%).
• Тренд на кліматично дружню їжу може змінити структуру імпорту (менше кормових культур, більше рослинних продуктів).
• Кліматичні зміни здатні спричиняти неврожаї та підвищувати потребу в імпорті (як у 2023–2024 роках із зерном).

Поточний стан торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною та Норвегією

Відповідно до даних Центрального статистичного бюро Норвегії, загальний обсяг торгівлі товарами між Україною та Норвегією за перше півріччя склав 380 млн дол. США (перше півріччя 2024 року – 245 млн дол. США). Україна експортувала в Норвегію товарів на суму 67 млн дол. США (у % до першого півріччя 2024 року: +20%). За цей же період Україна імпортувала з Норвегії товарів на 313 млн дол. США (у % до першого півріччя 2024 року: +66%). Негативне для України сальдо в торгівлі товарами з Норвегією за перше півріччя 2025 року склало 246 млн дол. США.

Основні статті експорту: жири та олії тваринного або рослинного походження – 49% (перше півріччя 2024 року – 35%); промислові товари – 18% (21%); продукти харчування та живі тварини – 14% (19%); машини та транспортне обладнання – 12% (13%).

Основні статті імпорту: машини та транспортне обладнання – 48% (перше півріччя 2024 року – 11%); продукти харчування та живі тварини – 37% (59%); різні промислові вироби – 14% (28%).

За даними Державної служби статистики України, товарна структура зовнішньої торгівлі України з Норвегією за перше півріччя 2025 року в сегменті основних груп товарів до двох знаків УКЗЕД (01-24, 31) становила:

За даними Державної служби статистики України, товарна структура зовнішньої торгівлі України з Норвегією за 2024 рік в сегменті основних груп товарів до двох знаків УКЗЕД (01-24, 31) становила:

Основу українського експорту харчових продуктів до Норвегії становлять рапсова, соняшникова, сафлорова олії; кукурудза; відходи виробництва крохмалю та подібні відходи; жом та інші відходи цукрового виробництва; яблучний сік; буряковий жом; свіжі та заморожені ягоди; пшениця та меслин.

Натомість ключовими товарами імпорту з Норвегії для України залишаються риба та морепродукти.

Продовольча безпека та допомога

Норвегія є ключовим донором реалізації ініціативи «Grain from Ukraine» та надала 150 млн норв. крон (близько 13.8 млн дол. США) на її фінансування, яке забезпечило постачання зерна до Гази, Нігерії, Ефіопії та Кенії - країн, які потерпають від нестачі продовольства та голоду.

У 2025 році продовжує діяти започаткована минулого року грантова програма уряду Норвегії для підтримки підприємництва в Україні. Її адмініструє Дирекція зі співробітництва у сфері розвитку (Norad). Програма передбачає конкурс проєктних заявок на отримання грантів, які покривають до 70% витрат на підготовку техніко-економічного обґрунтування. Загальний бюджет програми становить 100 млн норв. крон (приблизно 9,4 млн дол. США). Пріоритетними напрямами визначено енергетику, інфраструктуру та продовольчу безпеку. Метою грантів є зменшення ризиків перед ухваленням інвестиційних рішень.

Крім того, Норвезький інвестиційний фонд для країн, що розвиваються (Norfund) передбачив для України 500 млн норв. крон (46 млн дол. США) на інвестиційні проєкти. Одним із пріоритетних напрямів є агробізнес.

Важливим внеском Норвегії стало також сприяння створенню Морського коридору у Чорному морі, який дозволяє Україні експортувати зерно до країн, що найбільше його потребують.

Перспективні сфери співробітництва

Співробітництво вбачається перспективним у наступних сферах:

• Впровадження норвезьких інтелектуальних рішень для підвищення ефективності використання сільськогосподарських угідь в Україні з огляду на зменшення кількості орних земель.
• Довідково: Норвегія має низку компаній та ініціатив (AgriTech Cluster Norway, Nordic Edge Argitech Cluster, бізнес-інкубатор і акселератор T:lab тощо), які пропонують інтелектуальні рішення, включаючи безпілотні літальні апарати та роботизовані системи, для точного землеробства і тваринництва та сталого сільського господарства, а також потужну науково-дослідну базу, прикладом якої є Центр точного землеробства Норвезького інституту біоекономічних досліджень, що працює над темами точного внесення добрив, точної прополки (як хімічної, так і механічної), передових сільськогосподарських технологій (автоматичне керування, управління обладнанням, підтримка прийняття рішень), а також роботизації та автоматизації. Інноваційні норвезькі «розумні» машини та обладнання можуть мати перспективи на українському ринку, де бракує вітчизняних розробок для сільського господарства і, зокрема, точного землеробства.
• Обмін досвідом з ведення сільського господарства з контрольованим середовищем, яке включає вертикальне землеробство та використання закритих приміщень. Норвезький досвід підземного землеробства або використання природних укриттів може бути актуальним для багатьох регіонів України у воєнний час.
• Продовження співпраці в рамках ініціативи «Grain from Ukraine».
• Реалізація спільних біогазових проєктів для скорочення викидів парникових газів та створення суспільства з низьким рівнем викидів.
• Розширення можливостей переробки продукції сільського господарства та аквакультури з високою доданою вартістю всередині України, як з імпортованої сировини, так і з локальної, з подальшим експортом зазначеної продукції. Відкриття спільних переробних підприємств в Україні.
• Співпраця в рамках Угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Королівством Норвегія щодо гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель.
• Розширення співпраці у сфері рибальства. На ринок Норвегії вже постачається рапсова олія українського походження, яка використовується для виготовлення рибних кормів. Дані Державного бюро статистики Норвегії щодо спаду імпорту з РФ сировини (зокрема рапсової олії та соєвого концентрату) для кормів для вирощування риби, підтверджують перспективність виходу на ринок Норвегії українських компаній, які працюють у цій сфері.
• Очікується, що ратифікація Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ сприятиме зростанню експорту товарів за рахунок нарощування експорту готової сільськогосподарської продукції з України.
• Довідково: Лібералізація доступу до ринку Норвегії товарів з України передбачає скасування мита з моменту дії Угоди – на 107 товарів (коні, віслюки, тваринні продукти не придатні для вживання, декоративні рослини, квіти, овочі, їстівні корнеплоди, ягоди та горіхи свіжі, варені, консервовані, пшениця для кормління риби, кенуа, клейковина пшенична, морські водорості, жири, олії, продукти з печінки гусей і качок, інші цукри та штучний мед, жувальна гумка, марципани, томати, плоди і горіхи консервовані, соки, харчові залишки та корма для тварин); часткове зниження мита – на 78 товарів (жир свинячий, йогурт, маслянка, масло і спреди, яйця, квіти та рослини, овочі, сливи, вишні, рис, кукурудза, насіння, олія соняшникова і сафлорова, консервовані плоди та горіхи, морозиво, альбуміни, жирні кислоти талової олії); глобальні тарифні квоти в рамках СОТ із звільненням від сплати мита в межах квот – на 38 товарів (м’ясо ВРХ, свинина, баранина і козлятина, м’ясо свійської птиці, субпродукти, яйця, мед натуральний, капуста, яблука); зафіксовано діючі ставки 0% на товари, які було виключено з-під дії Угоди – на 15 товарів (ссавці, верблюди, зайці, нехарчові продукти, квіти, ріпакова олія, плоди та горіхи консервовані, корми для тварин, альбуміни). 

Частина території України окупована Росією внаслідок здійснюваної нею агресії, розпочатої в 2014 році та значно розширеної в 2022 році. Українські Автономна Республіка Крим та місто Севастополь повністю перебувають під тимчасовою окупацією Росії. В інших чотирьох регіонах України, а саме в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях, частина території є наразі тимчасово окупованою РФ, інша – залишається підконтрольною Україні.

Ведення будь-яких платіжних, торгових та інших зовнішньоекономічних операцій з тимчасово окупованими РФ територіями України заборонене відповідними санкціями ЄС, до яких також приєдналася Норвегія.

Водночас, обмежень на такі операції з підконтрольними Україні територіями Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей немає, і вони здійснюються на тих самих умовах, що й з рештою території України.

В разі потреби в додатковій інформації пропонуємо враховувати підготовлені Генеральним директоратом Європейської Комісії «Фінансова стабільність, фінансові послуги та Союз ринку капіталу» роз’яснення для фінансових установ та суб'єктів господарювання в ЄС (частина D. Trade and Customs, пункт 9. Oblast, стор. 190): Consolidated version - Frequently asked questions concerning sanctions adopted following Russia’s military aggression against Ukraine and Belarus' involvement in it.

4 лютого 2025 року Європейська Комісія ухвалила оновлені рекомендації у формі інформаційного бюлетеню під назвою «Належна практика щодо платежів на/з підконтрольних уряду України територій».