Загальний стан агросектору Норвегії

Географічне розташування Норвегії зумовлює те, що значна частина нинішнього агропромислового комплексу Норвегії не була б життєздатною без державної підтримки. Як наслідок, Норвегія має найвищий рівень підтримки сільського господарства серед усіх країн ОЕСР: 59% доходів фермерів надходять шляхом отримання державної підтримки. Більша частина цієї допомоги надається через підтримку ринкових цін та виплати, пов'язані з виробництвом, і лише 3% загальної підтримки сектору спрямовано на дослідження та інновації. На противагу цьому, рибний сектор не залежить від торговельного захисту та високої державної підтримки.

Норвегія є нетто-імпортером агропродовольчої продукції. Країна інтегрована в глобальні агропродовольчі ланцюги доданої вартості, незважаючи на те, що її первинні сільськогосподарські ринки є дуже зарегульованими.

Сільське господарство Норвегії в основному забезпечує внутрішній попит на молоко та молочні продукти, м'ясо свиней, птицю та яйця. Норвезькі фермери виробляють 80-90% національного попиту на яловичину та м'ясо овець. Частка національного ринку зерна і картоплі становить близько 60%. Лише 25% попиту на овочі, фрукти та ягоди виробляється в Норвегії.

Реформування АПК є обмеженим. Фактично, зміни в системі державної підтримки часто відбувалися під тиском зовнішніх чинників, а не внаслідок внутрішніх реформ. Основні сільськогосподарські сектори залишаються дуже ізольованими від світового ринку і є об'єктом значної підтримки, що викривлює виробництво.

Захист ринку здійснюється переважно через високі тарифи на найбільш важливі та чутливі сільськогосподарські продукти, такі як м'ясо, молочні продукти, яйця та зернові. Крім того, існують квоти для різних чутливих товарів.

На первинний сільськогосподарський сектор не поширюється дія стандартного антимонопольного законодавства, а контрольовані фермерами переробні та дистриб'юторські кооперативи є важливою частиною ланцюжка постачання у деяких секторах, наприклад, молочному.

Зміна клімату посідає важливе місце в нинішніх дебатах щодо аграрної політики. Однак, сільськогосподарська діяльність, яка генерує найбільші викиди парникових газів, є тією, що наразі користується найбільшою підтримкою. На додаток, фермери звільнені від податків на викиди парникових газів. Скорочення викидів парникових газів у сільському господарстві буде дедалі складнішим без суттєвих політичних реформ.

Сільськогосподарська торговельна політика та ринкове регулювання є основним чинником високих цін на продукти харчування в Норвегії.

Стан співробітництва України та Норвегії в АПК

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Норвегією регулюється наступними документами: Угодою про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ та Угодою про сільське господарство між Україною та Норвегією (обидві угоди були підписані 24 червня 2010 року та набули чинності 1 червня 2012 року).

Відповідно до даних Центрального статистичного бюро Норвегії, загальний обсяг торгівлі товарами між Україною та Норвегією за перше півріччя 2024 року склав 225 млн дол. США (перше півріччя 2023 року: 251 млн дол. США). Україна експортувала в Норвегію товарів на суму 51 млн дол. США (+46% до першого півріччя 2023 року), імпортувала з Норвегії – на 174 млн дол. США (-20% до першого півріччя 2023 року).

Основні статті експорту: жири та олії тваринного або рослинного походження – 37,1% (перше півріччя 2023 року – 18,9%); промислові товари – 21,6% (43,4%); продукти харчування та живі тварини – 20,4% (11,7%); машини та транспортне обладнання – 14% (13,7%).

Основні статті імпорту: продукти харчування та живі тварини – 61,5% (перше півріччя 2023 року – 45,6%); різні промислові вироби – 25,1% (35,7%); машини та транспортне обладнання – 11,8% (17%).

Негативне для України сальдо в торгівлі товарами з Норвегією за перше півріччя 2024 року склало 123 млн дол. США.

Провідними товарними групами українського експорту харчових продуктів до Норвегії були: рапсова, соняшникова, сафлорова олії; буряковий жом, жом та інші відходи цукрового виробництва; відходи виробництва крохмалю та подібні відходи; яблучний сік; соняшникове насіння.

Провідними товарними групами українського імпорту з Норвегії були: риба та морепродукти.

Основними чинниками, що стримують розвиток торгівлі між Україною та Норвегією, залишаються традиційна відносна закритість норвезького ринку, високі митні бар'єри, активна політика захисту інтересів норвезьких фермерів та високі вимоги норвезьких компаній (документації, фітосанітарних норм, квотних обмежень), які займаються імпортом, до своїх постачальників. Норвегія – менш відкрита для українських експортерів, ніж країни ЄС.

Важливим кроком в поглибленні двостороннього співробітництва має стати проведення четвертого засідання Українсько-норвезької міжурядової комісії з питань співробітництва у галузі торгівлі, підприємництва та економіки та створення в рамках комісії двосторонньої робочої групи зі співпраці у сфері енергетики, що, серед іншого, має стати політичним сигналом норвезьким діловим колам на користь пожвавлення економічних зв’язків з Україною.

Наразі на рівні Міністерств економіки триває переговорний процес щодо оновлення Угод про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ та Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія. Ціллю оновлення угоди є створення для України не гірших умов доступу до норвезького ринку, ніж її конкурентам.

Продовольча безпека та допомога

Особливу увагу варто звернути на співробітництво між країнами в рамках забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Норвегія є ключовим донором реалізації ініціативи «Grain from Ukraine» та надала 100 млн норв. крон (~ 9 млн дол. США), з яких половина призначена для Гази. Фінансування з боку Норвегії також допомогло забезпечити постачання зерна до Нігерії, Ефіопії та Кенії, які, як і Газа, потерпають від нестачі продовольства та голоду.

У 2022 році Норвегія також виділила 50 млн норв. крон (~ 4,5 млн дол. США) через ЄБРР з метою забезпечення своєчасного надходження основних сільськогосподарських засобів до українських фермерів.

02.07.2024 Норвегія оголосила про проведення конкурсу проєктних заявок на отримання грантів для сприяння розвитку підприємництва в Україні. Таке рішення свідчить про еволюцію позиції уряду Норвегії, який до цього часу уникав залучення до двосторонніх проєктів підтримки України, надаючи перевагу використанню напрацьованих багатосторонніх механізмів. Конкурсом опікується Дирекція зі співробітництва у сфері розвитку (Norad). У 2024 році загальний бюджет грантової програми складає близько 30 млн норв. крон (~ 2,73 млн дол. США) та є частиною п’ятирічної "Програми Нансена". Пріоритетними напрямами є енергетика, інфраструктура та продовольча безпека. Гранти призначені для зменшення ризиків перед прийняттям інвестиційних рішень та можуть бути використані на написання техніко-економічного обґрунтування.

Норвегія зіграла важливу роль у створені Морського коридору у Чорному морі, який допомагає Україні експортувати свій врожай тим країнам, які цього найбільше потребують.

Перспективні сфери співробітництва 

Співробітництво між Україною та Норвегією у галузі агропромислового комплексу має значний потенціал для подальшого розвитку, особливо в контексті забезпечення продовольчої безпеки та впровадження інновацій у сільське господарство.

Співробітництво вбачається перспективним у наступних сферах:

- Впровадження норвезьких інтелектуальних рішень для підвищення ефективності використання сільськогосподарських угідь в Україні з огляду на зменшення кількості орних земель.

Довідково: Норвегія має низку компаній та ініціатив (AgriTech Cluster Norway, Nordic Edge Argitech Cluster, бізнес-інкубатор і акселератор T:lab тощо), які пропонують інтелектуальні рішення, включаючи безпілотні літальні апарати та роботизовані системи, для точного землеробства і тваринництва та сталого сільського господарства, а також потужну науково-дослідну базу, прикладом якої є Центр точного землеробства Норвезького інституту біоекономічних досліджень, що працює над темами точного внесення добрив, точної прополки (як хімічної, так і механічної), передових сільськогосподарських технологій (автоматичне керування, управління обладнанням, підтримка прийняття рішень), а також роботизації та автоматизації. Інноваційні норвезькі «розумні» машини та обладнання можуть мати перспективи на українському ринку, де бракує вітчизняних розробок для сільського господарства і, зокрема, точного землеробства.

- Обмін досвідом з ведення сільського господарства з контрольованим середовищем, яке включає вертикальне землеробство та використання закритих приміщень. Норвезький досвід підземного землеробства або використання природних укриттів може бути актуальним для багатьох регіонів України у воєнний час.

- Продовження співпраці в рамках ініціативи «Grain from Ukraine».

- Реалізація спільних біогазових проєктів для скорочення викидів парникових газів та створення суспільства з низьким рівнем викидів.

Довідково: попри досить інтенсивний розвиток виробництва біометану в країнах ЄС, в Україні цей напрям не розвивається належним чином. Норвегія має значний досвід реалізації біогазових проєктів і прагне стати лідером у виробництві біогазу в Скандинавському регіоні. Використання гною або сільськогосподарських залишків як сировини для анаеробного зброджування також зменшує викиди парникових газів і вимивання нітратів. Слід зазначити, що важливою доданою вартістю біометанових заводів є можливість виробляти дигестат, який є органічним добривом і може використовуватися в сільському господарстві.

- Розширення можливостей переробки продукції сільського господарства та аквакультури з високою доданою вартістю всередині України, як з імпортованої сировини, так і з локальної, з подальшим експортом зазначеної продукції. Відкриття спільних переробних підприємств в Україні.

- Співпраця в рамках Угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Королівством Норвегія п.4 «Цивільна підтримка» пп.h щодо співпраці з гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель.

- Створення прецеденту щодо отримання двосторонніх ветеринарних сертифікатів в Норвегії. 

- Розширення співпраці у сфері рибальства. На ринок Норвегії вже постачається рапсова олія українського походження, яка використовується для виготовлення рибних кормів. Дані Державного бюро статистики Норвегії щодо спаду імпорту з РФ сировини (зокрема рапсової олії та соєвого концентрату) для кормів для вирощування риби, підтверджують перспективність виходу на ринок Норвегії українських компаній, які працюють у цій сфері.

Частина території України окупована Росією внаслідок здійснюваної нею агресії, розпочатої в 2014 році та значно розширеної в 2022 році. Українські Автономна Республіка Крим та місто Севастополь повністю перебувають під тимчасовою окупацією Росії. В інших чотирьох регіонах України, а саме в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях, частина території є наразі тимчасово окупованою РФ, інша – залишається підконтрольною Україні.

Ведення будь-яких платіжних, торгових та інших зовнішньоекономічних операцій з тимчасово окупованими РФ територіями України заборонене відповідними санкціями ЄС, до яких також приєдналася Норвегія.

Водночас, обмежень на такі операції з підконтрольними Україні територіями Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей немає, і вони здійснюються на тих самих умовах, що й з рештою території України.

В разі потреби в додатковій інформації пропонуємо враховувати підготовлені Генеральним директоратом Європейської Комісії «Фінансова стабільність, фінансові послуги та Союз ринку капіталу» роз’яснення для фінансових установ та суб'єктів господарювання в ЄС (частина D. Trade and Customs, пункт 9. Oblast, стор. 190): Consolidated version - Frequently asked questions concerning sanctions adopted following Russia’s military aggression against Ukraine and Belarus' involvement in it.

4 лютого 2025 року Європейська Комісія ухвалила оновлені рекомендації у формі інформаційного бюлетеню під назвою «Належна практика щодо платежів на/з підконтрольних уряду України територій».