Barnevern або норвезька служба захисту дітей – є державним адміністративним органом під керівництвом Управління у справах дітей, молоді та сім’ї Королівства Норвегія (Bufdir). Норвезьке управління у справах дітей, молоді та сім'ї відповідає за послуги, пов'язані з добробутом дітей, сімейним консультуванням, усиновленням, насильством у близьких стосунках, рівністю та недискримінацією.
Мета Barnevern полягає в тому, щоб діти та підлітки, які живуть в умовах, що становлять ризик для їхнього здоров’я чи розвитку, отримували необхідну допомогу, а також сприяти тому, щоб діти та підлітки росли в безпечних, надійних та турботливих умовах.
Етапи у розгляді справ щодо захисту дітей:
У всіх муніципалітетах Норвегії є служби захисту дітей, куди може звернутися будь-хто занепокоєний благополуччям дітей (сама дитина, родичі, знайомі, вихователі, вчителі, лікарі тощо). Після отримання сигналу занепокоєння, у служби захисту дітей є 7 днів на те, щоб встановити чи варто проводити детальнішу перевірку у зв’язку з отриманим повідомленням.
Якщо існує безпосередній ризик того, що дитина зазнає фізичної шкоди через те, що залишиться вдома, або дитина залишиться без догляду, голова служби захисту дітей у муніципалітеті або орган прокуратури може видати надзвичайний наказ без згоди батьки.
Розслідування має бути проведено якнайшвидше, але не пізніше трьох місяців.
Метою розслідування є отримання інформації про дитину та її становище, на підставі якої буде прийняте обґрунтоване рішення про те, чи потрібні заходи для захисту дитини.
Батькам дитини буде запропоновано прийти на зустріч у відділах у справах дітей або вдома. Служби захисту дітей часто також зв’язуються з іншими особами, які знають дитину та сім’ю, наприклад, з місцевим центром охорони здоров’я, дитячим садком, школою тощо. Розслідування вважається завершеним, коли служба у справах дітей прийняла рішення вжити заходів або вирішила закрити справу.
Якщо служба захисту дітей виявляє, що дитина потребує допомоги через умови вдома чи з інших причин, вона вживає заходів для допомоги дитині та її сім’ї. Метою таких заходів є забезпечення здорових умов проживання дитини. Зазвичай ці заходи включають: надання допомоги у вигляді консультацій, закріплення помічника за сім’єю, наданням місця в дитячому садку чи організацію вільного часу. Дотримуючись при цьому основної мети – щоб дитині стало краще в себе вдома. Іноді умови проживання вдома можуть негативно впливати на дитину. Причинами цьому можуть стати жорстоке поводження, домагання чи серйозні недоліки у щоденному догляді за дитиною, неможливість батьків забезпечити турботу за здоров’ям та розвитком дитини.
Примусові заходи допомоги можуть бути застосовані лише у виключних випадках, та коли заходи добровільної допомоги не дали результату. Трибунал служби захисту дітей Child Welfare Tribunal (Barneverns- og helsenemnda (bvhn.no)) вирішує, чи можуть бути застосовані заходи примусової допомоги.
Якщо служба захисту дітей вважає, що вилучення дитини з сім’ї відповідає інтересам дитини, може бути видано наказ про догляд, і держава бере на себе обов’язок щоденного догляду за дитиною.
Наказ може бути виданий лише за наявності серйозних недоліків у повсякденному догляді, якщо дитина зазнає жорстокого поводження, насильства (фізичного та/чи психологічного) чи зневаги вдома. Наказ про піклування не може бути виданий, якщо добровільна допомога вдома може забезпечити задовільні умови для дитини.
Коли Трибунал із захисту дітей видає наказ про догляд, він також оцінює ступінь спілкування між дитиною та біологічними батьками. Трибунал вирішує мінімальний обсяг зустрічей, а служба захисту дітей може збільшити їх кількість, якщо це відповідає найкращим інтересам дитини.
У більшості випадків певна частина батьківської відповідальності за дитину залишається за біологічними батьками навіть після винесення наказу про догляд.
Прийомна сім’я
Прийомна сім'я є найпоширенішою альтернативою, коли дитину виселяють із сімейного дому. Служба у справах дітей завжди бере до уваги родичів та наближене до дитини оточення. У екстрених випадках дитина може бути переведена до екстреного прийомного будинку. Дітей віком до 13 років, як правило, влаштовують не в дитячий заклад, а під опіку. Повсякденний догляд за дитиною здійснюють прийомні батьки від імені служби захисту дітей.
Дитячий заклад інтернатного типу
Діти віком від 12 років можуть бути поміщені в такі заклади для догляду та/або лікування. Ці заклади є відкритими, і діти беруть участь у повсякденному житті, відвідують звичайну школу та беруть участь у громадській діяльності в місцевій громаді. Деякі заклади пропонують короткострокове розміщення, а інші розраховані на довгострокове розміщення.
У деяких випадках прийомну дитину усиновлюють батьки-вихователі. Це юридична процедура, і згоду на усиновлення може дати Трибунал служби захисту дітей. У цьому випадку припиняються всі юридичні зв'язки між біологічними батьками і дитиною.
Посилання на офіційний сайт служби захисту дітей: The Norwegian Child Welfare Services (barnevernet) | Bufdir
Поради для батьків (англійською): Parenting advice (Foreldrehverdag) | Bufdir
Батьки самостійно можуть звернутися за допомогою до служби захисту дітей.
Якщо Вам потрібна допомога від служби захисту дітей, зателефонуйте до адміністрації комуни за місцем проживання та попросіть про зустріч. На зустрічі зі службою захисту дітей ви разом зможете розглянути, яка допомога та підтримка потрібні сім'ї.
ПРАВА БАТЬКІВ/ ЗАКОННИХ ПРЕДСТАВНИКІВ
Батьки/ законні представники дитини мають право на:
• ознайомлення з документами у справі;
• оскарження рішення служби захисту дітей;
• появу на засіданні Обласної комісії (Fylkesnemnda) з соціальних питань та висловлення своєї точки зору;
• безоплатну допомогу адвоката на етапі розгляду справи в Обласній комісії чи суді (tingrett);
• отримання перекладача в разі потреби;
• оскарження рішення Обласної комісії, а також на рівні судової інстанції;
• можливість клопотання про відміну рішення щодо передачі опіки над дитиною державі.
Рекомендації щодо отримання юридичної допомоги:
На початковому етапі розгляду справи служба захисту дітей не забезпечує законних представників безкоштовним адвокатом, але Ви маєте змогу скористатися правом на безкоштовну правову допомогу: Generelt om fri rettshjelp (sivilrett.no)
Звертаємо Вашу увагу, що Ви або Ваш адвокат можете звернутися до адміністрації комуни, щоб скористатися правом на безкоштовну юридичну допомогу.
Безкоштовна правова допомога для громадян України:
Norwegian Organisation for Asylum Seekers (NOAS)
Контактна інформація:
Електронна пошта: [email protected]
Телефон: +47 22 36 56 60
Адреса: Torggata 22, 0183 Oslo
Caritas Norge
Контактна інформація:
Електронна пошта: [email protected]
Телефон: +47 404 28 454
Адреса: Hammersborg Torg 3, 0179 Oslo