Слід відзначити відносну закритість норвезького ринку, зокрема відповідні торговельні обмеження для захисту внутрішніх виробників, встановлені високі вимоги до якості імпортованих товарів, а також його невеликий обсяг (населення Норвегії складає 5,3 млн. осіб).

Всім, хто планує розпочати експорт продукції в Норвегію, рекомендується ознайомитися з онлайн-посібником, який містить детальну інформацію щодо експорту, та доступний на сайті норвезької митниці за посиланням: https://www.toll.no/en/corporate/import/import-guide-for-beginners/. Варто також враховувати, що на імпорт низки товарів в Норвегію існують певні обмеження, детальніше – за посиланням: https://www.toll.no/en/corporate/import/goods-with-import-restrictions/.

Однією з особливостей виходу на норвезький ринок є можливість використання безмитного режиму для низки товарів українського виробництва у рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ (застосовується  до  торговельних  відносин  між Україною та державами ЄАВТ) та Угоди про сільське господарство між Україною та Норвегією (регулює двосторонню торгівлю сільськогосподарською продукцією та є  частиною  документів,  якими  створюється  зона  вільної торгівлі між Україною та державами ЄАВТ).

Одним з найбільш важливих інструментів політики Норвегії у сфері сільського господарства для забезпечення власного виробництва продуктів харчування є імпортні мита для захисту місцевого сільськогосподарського виробництва. Більшість сільськогосподарських товарів, вироблених в Норвегії, захищені тарифами.

За спрощеною схемою відповідні обмеження Норвегією імпорту сільськогосподарських товарів можна розділити на три групи – із високим (м'ясо, молочна продукція, сир, зернові), середнім (шоколад, кондитерські вироби, деякі овочі, яблука) та низьким тарифним захистом (цукор, кава, чай, рис, кукурудза, апельсини, банани, корми для тварин, рослини).

Імпорт товарів з високими тарифами обмежений. Однак імпортні квоти з низькими тарифами на таку продукцію або без них надаються через торговельні угоди (СОТ, ЄЕЗ та ЄАВТ). Група з помірними тарифами включає, серед іншого, перероблену сільськогосподарську продукцію. До групи з низькими тарифами або без них переважно належать товари, які не виробляються в Норвегії. Детальніше про митні тарифи: https://tolltariffen.toll.no/tolltariff. 

У цьому зв’язку, ще однією можливістю є те, що Норвезький директорат з питань сільського господарства, який є відповідальним за захист імпорту сільськогосподарської продукції, може знижувати імпортні тарифи та встановлювати квоти відповідно до попиту на норвезькому ринку в певні періоди. Тарифи на сільськогосподарську продукцію упродовж року можуть змінюватися дуже швидко. Таким чином, на практиці мито буде значно нижчим. Повідомлення про зниження загальних тарифів публікуються за посиланням: https://www.landbruksdirektoratet.no/nb/industri-og-handel/toll-og-import/generelle-tollnedsettelser/tollsatser-for-generelle-tollnedsettelser.

            Слід також відзначити розширення можливостей для преференційного експорту товарів (за нульовою або зниженою митною ставкою) у зв’язку із початком застосування Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження або протоколів про правила походження, які передбачають застосування діагональної кумуляції між договірними сторонами, якими є Україна, ЄС та країни ЄАВТ.

Основною перевагою застосування діагональної кумуляції Україна-Норвегія-ЄС є скасування мита та інших бар'єрів у торгівлі та, як результат, зниження експортних цін. Наприклад, норвезька скумбрія-сирець імпортується в Україну з митом 0%. У той же час, вона експортується з Норвегії до ЄС з митом 20%. Мито на перероблену скумбрію (сушене, солене філе у розсолі), що експортується з Норвегії до ЄС, становить 14%. Тоді як той самий готовий продукт українського походження може експортуватися до ЄС з митом 0%. Це стосується цілої низки норвезьких морепродуктів (форель, хек, лосось тощо).