За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, російська влада продовжує грубо порушувати норми міжнародного гуманітарного права, цілеспрямовано змінюючи демографію тимчасово окупованих територій України та заселяючи їх вихідцями з РФ та громадянами іноземних держав, зокрема з регіонів Центральної Азії, Африки та Кавказу.

Російське беззаконня позбавляє українців дому двічі: спершу змушуючи їх виїжджати з окупованих територій, а згодом — забираючи житло, яке залишається в окупації. Росія розпочала цю злочинну політику ще в 2014 році, а нині масштабує грабунок у рамках державних програм і законодавчих ініціатив.

Ми вдячні правозахисникам, які привертають увагу світу до злочинів Росії на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема дослідження, проведене правозахисною організацією Human Rights Watch, викриває деталі запроваджених російською окупаційною владою фіктивних процедур визнання майна «безгосподарним» з метою подальшої конфіскації. Доповідь HRW детально документує незаконну кампанію з «перереєстрації» нерухомості, яка обумовлюється низкою неправомірних і неможливих до виконання законними власниками вимог.

Важливі свідчення, зібрані правозахисниками Human Rights Watch в рамках цього проєкту, будуть використані МЗС та іншими державними інституціями задля захисту прав громадян України в національних і міжнародних юрисдикціях, притягнення до відповідальності винних в незаконній експропріації майна.

Москва фактично повторює ті самі злочини, що і у попередньому столітті, коли людей заселяли в житло репресованих «ворогів народу».

Масштаби грабунку в ході російської агресії проти України — безпрецедентні. Україна продовжить використовувати кожен національний та міжнародно-правовий інструмент для привернення уваги світу та повернення викраденого майна. Всі факти грабунку підлягають ретельному документуванню, тягнутимуть за собою неминуче притягнення винних до відповідальності та повернення майна законним власникам.

Вважаємо, що така політика Росії спрямована не просто на експропріацію майна, а на цілеспрямоване знищення українського народу, зросійщення та крадіжку українських територій.

Відповідно до Конвенції про попередження і покарання злочину геноциду 1948 року, а також Римського Статуту Міжнародного кримінального Суду, насильницька зміна етнічного складу населення кваліфікується як геноцид, якщо ці дії вчиняються з наміром повністю або частково знищити національну групу. Ключовою умовою притягнення до відповідальності за цей злочин є доведення злочинного наміру. У цьому контексті, надання Росією своїм колонізаторським амбіціям статусу державних програм, стратегій розвитку чи законів суттєво спрощує цей етап роботи для українського та міжнародного правосуддя.

Вкотре наголошуємо, що незаконна експропріація Росією та її окупаційними адміністраціями державної, комунальної та приватної власності на тимчасово окупованих територіях України є нікчемною, не надає жодних правових підстав володіння майном нікому, крім законних власників, та підлягатиме скасуванню у майбутньому.

Нагадуємо Росії та кожному російському крадію: пограбоване доведеться повертати.