76 років тому, 18 травня 1944 року сталінський тоталітарний режим розпочав примусову депортацію кримськотатарського народу з території його історичного проживання – Кримського півострова. За два дні було примусово виселено майже 200 тисяч кримських татар. У перший рік після депортації від голоду, хвороб та виснаження померли майже половина депортованих кримських татар. Лише через понад 40 років – після початку розпаду Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності – кримські татари отримали можливість повернутися додому.

76 років тому радянський тоталітарний режим позбавив кримських татар Батьківщини, а сьогодні їх позбавляє Батьківщини Росія. Після незаконної спроби анексії Криму у 2014 році, російська окупаційна влада переслідує, залякує, ув’язнює, примусово переселяє та здійснює інші систематичні репресії щодо представників кримських татар. За 6 років окупації десятки тисяч громадян покинули Крим, чимало кримських татар стали політичними в’язнями, окупаційна влада заборонила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та знищила близько 1500 релігійних організацій Криму.

18 травня, проголошене в Україні Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, є нагадуванням усьому світові про ще один жахливий злочин сталінського тоталітарного режиму та важливість зміцнення міжнародної солідарності у забезпеченні відновлення територіальної цілісності України, а також підтримці кримськотатарського народу у його боротьбі за свої права.

На вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 18 травня 2020 року у Посольстві Україні в Норвегії відбулося підняття кримськотатарського прапора.

Крим – це Україна!